Михайло - історія імені, тлумачення імені Михайло
Михайло - богоподібний (давньоєврейське). Завжди і зараз це ім'я популярно. «За Михайлами міцно встановилося зіставлення їх з ведмедем, як і, навпаки, общеусвоено ім'я цього останнього - Ведмедик. Це зрівнювання Михайла і кудлатого звіра робиться за ознакою неповороткість, незграбність, деякою розтріпаності» (П. А. Флоренський).
Основні риси тлумачення імені: активність, багатоплановість.
По батькові: Михайлович, Михайлівна.
Зодіак і гороскоп імені: Ваги. Планета: Сатурн. Колір імені: морської хвилі. Камінь, талісман: зелена яшма.
Сприятливе рослина, липа, суниця. Покровитель імені: ведмідь. Щасливий день: п'ятниця. Щаслива пора року: літо.
Іменини, святі покровителі день ангела
Михайло Архангел, Архистратиг. На його честь збудовано собор віруючих для прославлення архістратига Михаїла та інших небесних сил, якими він керує, 19 (6) вересня, 21 (8) листопада.
Михайло Болгарська, рівноапостольний цар (хреститель Болгарії), 15 (2) травня.
Михайло Болгарська, воїн, 5 грудня (22 листопада).
Михайло Всеволодович Чорний, Чернігівський, князь, мученик, 27 (14) лютого, 3 жовтня (20 вересня).
Михайло Зовийский (Севастійський), ігумен, священномученик, 14 (1) жовтня.
Михайло Кахетинський, князь, мученик, 30 (17) листопада.
Михайло Київський і всієї Русі, митрополит, 13 жовтня (30 вересня).
Михайло Клопский, Новгородський, Христа ради юродивий. З роду великих князів московських. Сорок чотири роки прожив у великі подвиги і юродство в Клопском монастирі поблизу Новгорода (XV ст.), 24 (11) січня.
Михаїл Малеїн, ігумен, 25 (12) липня.
Михайло Мстиславич Київський, Смоленський, великий князь, 27 (14) березня.
Михайло Муромський князь, 3 червня (21 травня).
Михайло Савваит, Едесский, Черноризец, преподобний мученик, 5 червня (23 травня), 11 серпня (29 липня).
Михайло Синадский (Фрігійський), єпископ, сповідник, 5 червня (23 травня).
Михайло Сингелл (помічник єпископа), Константинопольський, преподобний, сповідник, 31 (18) грудня.
Михайло Улумбийский, преподобний, один із засновників грузинського чернецтва, 20 (7) травня.
Михайло Ярославич Тверський, великий князь, 5 грудня (22 листопада).
Архангел Михаїл - головний ватажок небесного воїнства, покровитель земних полководців.
Колись (це єдине слово застосовне до надземного часу, коли йдеться про Духовний світ) ангел на ім'я Денниця, якому була доручена охорона Землі, загордився собою і сам захотів бути Богом, щоб мати від інших творінь честь і славу, воздаваемые Вседержителя. Він виступив проти Бога, і негайно природа його змінилася. З Ангела світла і любові він став ангелом зла і темряви, став дияволом (наклепником на Бога) і сатаною (противником Бога і всього доброго).
На небі, в духовному світі, сталася велика лайка: війна святих ангелів на чолі з Архангелом Михаїлом з Денницей-дияволом і совращенными їм ангелами, які стали темними духами. Архангел Михайло сам переміг Зоряницю, отримав образ змія про сім головах, що символізують сім смертних гріхів, скинув його і бунтівних ангелів з неба в похмуру безодню.
Святий Архангел Михаїл супроводжує душі померлих і зважує їх на вагах, щоб виміряти їх справжні заслуги.
Народні прикмети, звичаї
19 вересня на Михайлу не можна працювати - Бог покарає.
19 вересня день вкоротили на 5 годин.
З 21 листопада Михайлівські відлиги, Михайлівські бруду.
З Михайла зима не стоїть, не мерзне.
Якщо на Михайла день іній - чекай великих снігів, а якщо день зачнется туманом - бути відлизі.
Якщо шлях Михайла руйнуватиме - не чекай його до зимового Миколи.
З Архистратига Михаїла худобу заганяють на зимовий корм.
Михайлів день - веселий і ситний свято, оскільки хліба поки багато, виручені гроші за коноплю і овес, завершені основні роботи.
Тлумачення імені
Рухливість, допитливість, азартність в іграх проявляються у Міші в ранньому дитинстві. Він не може зосередитися на одному предметі, його приваблюють відразу кілька занять. Він любить літо, грати на гітарі, брати участь у шкільному театральному гуртку, малювати, доглядати за тваринами. Він добре вчиться. Батьки і вчителі не мають з ним особливих клопотів. У Міші багато друзів, і як раз з цього приводу найбільше переживають його батьки, вважаючи, що він дружить не з тими, хто йому найбільше підходить. Однак Михайло відданий друзям, він пов'язаний з ними і в дорослому житті, вони не залишать його в біді, та й він завжди радий допомогти порадою або вчинком.
Дорослий Михайло не любить самотності. Він завжди на людях щедрий, з хорошим почуттям гумору, але і не без іронії, іноді їдкою.
У Михайла холодний аналітичний склад розуму. Іноді він замикається в собі, спостерігаючи за тим, що відбувається як би з боку. Тоді він відчуває себе самотнім і скривдженим. Почуття образи виникає у нього, коли, як йому здається, друзі не оцінили якийсь його вчинок, чи в колективі не прийняли його ідеї, або невдало пожартували, уязвив його гордість. Михайло не тільки спокійний, вірний і добрий чоловік. Він самолюбний, з твердим характером і сильною волею, може бути грізним і просто злим, хоча і контролює свої почуття. В душі Михайло вважає себе найкращим, неперевершеним, тому дуже чутливий до невдач. Він буває необ'єктивний і недипломатичний.
Михайло володіє гострою інтуїцією, хорошою пам'яттю. Він прекрасний підприємець, військовий, учитель, юрист, токар, водій. Часто працює в області медицини, конструювання приладів. У нього є задатки артиста, художника, журналіста.
З ранньої юності секс для Михайла стає нав'язливою ідеєю. Тут його можливості дуже великі і у нього ніколи не виникають так звані чоловічі проблеми. Сподобалась жінка відразу уявляється йому з ним у ліжку, але він розуміє, що дуже мало таких, які б позитивно реагували на настільки швидке пропозицію.
Дружину Михайло вибирає довго і докладно, її сексуальні можливості у нього на першому плані. У жінці він цінує також м'якість, доброту, вміння захоплюватися своїм чоловіком, бути у всьому і завжди йому опорою.
Михайло любить дітей, завжди радий побалувати їх солодощами, різноманітними іграшками. Терпляче і ніжно Михайло доглядає за своїми батьками. Іноді випиває, тоді стає сентиментальним і хвалькуватим.
Історія імені
Михайло Іларіонович Голенищев-Кутузов (1745-1813) походив з давнього дворянського роду. Про військовій службі він мріяв з дитинства. У 1759 році з відзнакою закінчив Дворянську артилерійську школу. У 1761 році проведений в прапорщики і призначений командиром роти Астраханського піхотного полку.
У 1765 році починається бойова кар'єра Михайла Іларіоновича, спочатку в Польщі, потім в армії видатного російського полководця графа П. А. Румянцева і під час російсько-турецької війни (1768-1774) бере участь у знаменитих боях при Ларзі, Кагулі, Рябий Могилі.
Служба Кутузова в армії Румянцева абсолютно несподівано і безглуздо припинилася: фельдмаршалу донесли, що молодий офіцер смішно копіює його ходу. Капітана Кутузова перевели в Кримську армію князя Василя Долгорукова. Тут, в 1774 році при взятті Шуми, поблизу Алушти, він отримав свою знамениту рану в праве око. За цей бій Михайло Кутузов був удостоєний ордена Св. Георгія 4 ступеня.
Рана змусила Кутузова серйозно лікуватися за кордоном, у Берліні та Відні. Там він був представлений королю Фрідріху Великому і фельдмаршалу Лаудону.
З 1776 року Кутузов воював у Криму з А. С. Суворовим. 1790 рік був відзначений перемогою російських військ біля стін Ізмаїла. За виявлену геройство Кутузов був нагороджений і призначений бригадиром. Суворов писав про подвиги Кутузова під Ізмаїлом: «Кутузов зробив нові досліди військового мистецтва і своєї особистої хоробрості. Він йшов у мене на лівому крилі, але був моєю правою рукою». Службу в Криму Кутузов закінчив генерал-майором.
Після Ясського миру, у 1792-1794 рр. Кутузов очолив надзвичайний посольство в Константинополі і зумів домогтися для Росії відчутних торгових і зовнішньополітичних вигод.
У 1794 році Кутузов був призначений директором Шляхетського кадетського корпусу, «розсадника військових людей», за висловом Катерини II, і особисто викладав кадетам військову історію і тактику.
При Павлові I Кутузов успішно виконував дипломатичні доручення в Берліні і отримав у 1800 році Андріївську стрічку. При воцаріння імператора Олександра I Кутузов був призначений С.-Петербурзьким військовим губернатором.
Війна 1805 року змусила його прийняти командування над російськими військами, що діяли проти Наполеона в Австрії. Він здійснив знаменитий марш-маневр від Браунау до Ольмюца, вивівши російські війська з-під удару сил Наполеона. На жаль, розсудливі поради Кутузова не були прийняті і кампанія закінчилася нещасливою Аустерліцем. Тут Кутузов знову був поранений у щоку.
Після цих подій Кутузов впав у немилість і був поставлений Київським, пізніше Віленським генерал-губернатором. У 1811 році він був призначений головнокомандуючим Молдавською армією у війні з Туреччиною. За блискучу перемогу і вигідний Бухарестський мирний договір 1812 році отримав титул ясновельможного князя.
Зважаючи на розбіжності між М. Б. Барклаєм де Толлі і Багратіоном, імператор обрав головнокомандувача збройними силами Росії, хоча й нелюбого їм самим Михайла Іларіоновича Кутузова, тим більше, що це відповідало народному бажанням. А. С. Пушкін усвідомлював історичну необхідність призначення Кутузова: «Один Кутузов міг запропонувати Бородинська битва - один Кутузов міг віддати ворогові Москви - один Кутузов міг залишатися в цьому мудрому діяльній бездіяльності, присипляючи Наполеона на згарищі Москви і вичікуючи фатальної хвилини: бо Кутузов один убраний був у народну довіреність, яку так чудно він виправдав!»
Російська армія вступила в межі Європи, щоб остаточно розбити супротивника. Кутузов був нагороджений фельдмаршальським жезлом, назвою «Смоленськ» і орденом Св. Георгія 1-го ступеня.
28 квітня 1813 р. Михайло Іларіонович Кутузов помер у Бунцлау, в Пруссії від перенесених поневірянь і старих ран. Його тіло забальзамували і повезли в Росію. В п'яти верстах від Петербурга народ зупинив траурну колісницю і труну з тілом полководця несли на руках до Казанського собору в центрі столиці, де і поховали. Біля узголів'я на стіні собору висить мармурова плита з висіченими віршами А. С. Пушкіна:
Перед святою гробницею
Стою з поникшею головою...
Все спить кругом - одні лампади
У мороці храму золотять
Стовпів гранітні громади
І їх прапорів навис ряд.
...У твоєму труні захват живе!
Він росіянин глас нам видає-
Він нам твердить про ту године,
Коли народної віри глас
Звернувся до святої твоєї сивини:
«Іди, рятуй!» Ти встав - і врятував...
