Цитомегаловірус IgG як передається
У відповідь на потрапляння в людський організм цитомегаловірусу (ЦМВ) починається розвиватися перебудова імунітету. Період інкубації може становити 15-45 діб. За такої інфекції може бути нестерильна імунна система (тобто не спостерігається повна вірусна елімінація). Імунна система при цитомегаловірусній інфекції (ЦМВІ) повільна і нестійка. Можлива реінфекція екзогенних вірусом, або реактивація латентного вірусу. Унаслідок тривалого персистування в людському організмі вірус діє на кожне ланка імунітету хворого людини.
Захисна реакція людського організму насамперед проявляється у формі виникнення специфічних антитіл, що відносяться до класу lgG, lgM до ЦМВ. Антитіла lgG до ЦМВ вказують на наявну або раніше була цитомегаловирусную інфекцію.
Цитомегаловірусна інфекція є широко поширеним вірусним поразку людського організму, що належать до т. зв. інфекцій опортуністичного спрямування, які часто протікають латентно. Клінічні прояви можуть спостерігатися на фоні імунодефіцитних фізіологічних станів, а крім того у людей, що мають придбані або природжені імунодефіцити (використання імунодепресантів, ВІЛ-інфекція, опромінення, онкогематологічні хвороби, діабет та ін).
Передача інфекції іншим людям
Цитомегаловірус IgG є вірусом сімейства герпес-вірусів. Подоно іншим представникам сімейства, після зараження залишається в організмі майже на все життя. Він стійкий у вологих середовищах. Групу ризику утворюють дорослі у віці 16-30 років, діти у віці 5-6 років, а крім того, люди, які практикують анальний секс. Діти досить сприйнятливі до поширення інфекції від інших дітей з латентними формами зарази і батьків повітряно-краплинним способом.
Для дорослих людей більш характерним є статевий спосіб поширення. Вірус присутній у спермі та інших біологічних рідинах. Вертикальна передача зараження здійснюється в процесі пологів і трансплацентарно.
ЦМВ-інфекція має безліч клінічних проявів, однак у випадку повноцінного імунітету клінічно може протікати безсимптомно. В окремих ситуаціях розвивається картина інфекційного мононуклеозу, які не відрізнити клінічно від мононуклеозу, який викликаний вірусом Епштейн-Барра.
