Розміри і розрив кісти яєчника: симптоми і наслідки розриву кісти яєчника
Результати розриву утворень часто бувають дуже серйозними. Сьогодні ми поговоримо про те, як не допустити такого розвитку подій і що робити, якщо кіста все-таки лопнула.
Кіста не завжди вважається небезпечним освітою. Наприклад, функціональні кісти з'являються через 1-3 місяці зникають. Іноді лікар додатково призначає прийом спеціальних засобів, які допомагають кісті швидше регресувати, але в багатьох випадках жінки навіть не здогадуються про наявність кіст в організмі, і останні проходять так само непомітно, як і з'явилися. Однак може виникнути й інша ситуація, коли кіста почне зростати. Це створює кілька загроз:
- перекручення ніжки кісти-
- нагноєння-
- формування злоякісної пухлини-
- розрив кісти.
Про останньому випадку ми поговоримо більш докладно:
Характерними симптомами, які вказують на розрив кісти яєчника у жінок, можна вважати:
- підвищення температури тіла і неможливість нормалізувати її з використанням жарознижуючих засобів-
- гострий біль в нижній частині живота-
- слабкість і загальне нездужання-
- маткові кровотечі та виділення дивною консистенції-
- нудота і блювота-
- втрата свідомості, блідість шкірних покривів-
- порушення виходу калу і газів-
- зниження артеріального тиску, проблеми з пульсом.
Коли відбувається розрив кісти яєчника в черевну порожнину потрапляє весь вміст зазначеного освіти. Даний процес є небезпечним через високу ймовірність перитоніту. Якщо виникне зараження, то буде створена реальна загроза для здоров'я і життя жінки. Саме тому, при перших симптомах розриву кісти слід звернутися до лікаря, щоб виключити наявність цієї проблеми або, навпаки, підтвердити діагноз та отримати медичну допомогу.
Щоб уникнути розриву кісти яєчника потрібно регулярно відвідувати гінеколога, а при наявності кісти - слідувати рекомендаціям лікаря. Якщо фахівець рекомендує видалити утворення, яке росте і не збирається регресувати, краще прислухатися до його порад. На щастя, сучасні методи видалення кіст є простими і ефективними.
Розрив кісти яєчника наслідки можуть стосуватися вагітності. У важких випадках видаляють не тільки кісту, але і, вражений яєчник, а це призводить до безпліддя або складнощів в зачатті дитини.
Розглянемо процес утворення кісти та основні наслідки цього явища:
В період одного менструального циклу у жінки можуть рости кілька фолікулів, але тільки один доростає до 20 міліметрів, а потім розривається. Відбувається овуляція.
З фолікула, що лопнув виходить яйцеклітина, а в місці її утворення з'являється жовте тіло. Поступово воно регресує - як правило, це відбувається через 10-12 днів після утворення тіла і при відсутності вагітності.
Якщо фолікул доростає до покладених 20 міліметрів, але не розривається, продовжує збільшуватися в розмірах, виникає фолікулярна кіста. Розміри кісти яєчника в цьому випадку можуть досягати 8-10 сантиметрів, і такі утворення кваліфікуються як великі. Але в основному кісти за габаритами не перевищують 4-6 сантиметрів і розсмоктуються протягом 2-3 місяців без будь-якого спеціального лікування. Правда, часто для прискорення регресу кісти лікарі призначають гормональні контрацептиви.
Якщо кіста є не фолікулярної, а аномальної, або ж фолликулярное освіта викликає патологічні процеси, виникає тенденція зростання. Кіста поступово наповнюється рідиною і збільшується в розмірах. У цьому випадку її потрібно лікувати або видаляти, залежно від ситуації.
При зростанні кісти існує ймовірність її розриву. В цьому випадку вміст кісти потрапить в черевну порожнину і викличе зараження. Крім того, велика кіста здавлює сусідні органи і погіршує самопочуття. Тому, лікарі в таких випадках рекомендують просто видалити кісту. Виробляється це за допомогою лапароскопії - безпечної та ефективної операції і мінімальним хірургічним втручанням в роботу статевої системи.
Окремо варто сказати про розмір кісти і вагітності. Що робити, якщо зачаття відбулося, але у жінки діагностували кісту- Важливо встановити, чи зростає таку освіту. Часто, якщо воно не прогресує або збільшується в розмірах занадто повільно, то кісту не турбують, а видаляють вже після народження малюка. У важких випадках операцію проводять, навіть якщо жінка вагітна. При цьому зусилля лікарів максимально спрямовані на збереження життя малюка.
Висновок напрошується сам собою: регулярно відвідуйте гінеколога і не економте на лікуванні кісти!
Рекомендуємо також
