Як визначити добовий діурез
Для чого потрібно визначення добового діурезу- Контроль добового діурезу необхідний для виявлення відхилень від норм діурезу. Процес утворення і виділення сечі називається діурезом. Кількість сечі, що виділяється людиною протягом доби, коливається в межах від 1 л до 1800 мл, однак може збільшуватися або зменшуватися залежно від фізіологічних умов, або наявності тих чи інших захворювань. Зменшення виділення сечі менше ніж 500 мл на добу (олігурія) відзначається у хворих з серцевою недостатністю при наростання набряків, гострому запаленні клубочків нирок (гострому гломерулонефриті), отруєння нейротоксичними отрутами. Повне припинення надходження сечі називається анурією, що зустрічається при шоку, тяжкій травмі, отруєнні солями важких металів, порушення відтоку сечі з ниркових мисок і сечоводів (внаслідок здавлення сечоводів пухлиною або обтурації їх просвіту каменем). Від анурії необхідно відрізняти ишурию - затримку сечі, обумовлену неможливість спорожнити сечовий міхур. Збільшення діурезу при контролі добового діурезу називається поліурією (буває при прийомі великої кількості рідини, лікуванні сечогінними препаратами, цукровому і нецукровому діабеті). Хворобливі прискорені і утруднені сечовипускання об'єднуються назвою дизуричні розлади.
Про що говорять відхилення в добовому діурезі-
Визначення добового діурезу дозволяє виявити різні захворювання нирок. До порушень діурезу відноситься і нетримання сечі, яке може бути виражене протягом усього дня або ж тільки вночі (енурез). В нормальних умовах 60-80 % добової кількості сечі виділяється днем, з 8 до 20 год. При деяких захворюваннях (хронічної серцевої недостатності), за рахунок поліпшення функції нирок та серця при горизонтальному положенні хворого більша частина добового діурезу може припадати на нічні години (ніктурія). Велику роль в розпізнаванні нефрологічних та урологічних захворювань відіграє дослідження сечі. Для загального аналізу сечі використовують ранкову порцію сечі після ретельного туалету зовнішніх статевих органів. Сечу в кількості 100-200 мл, зібрану в чисту суху посуд, відносять в лабораторію (на посуді роблять наклейку з прізвищем та ініціалами хворого). При проведенні загального аналізу сечі враховують її колір, прозорість, запах, реакцію, питома вага. При хімічному дослідженні сечі визначають наявність у ній білка (його поява в сечі носить назву протеїнурії), цукру (глюкозурія), кетонових тіл (кетонурия), білірубіну та уробіліну (білірубінурія і уробилинурия).
Як визначити добовий діурез
Крім хімічного дослідження, при загальному аналізі сечі проводять мікроскопію осаду для виявлення еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів, епітеліальних клітин, кристалів солей. Поява в сечі еритроцитів називається гематурією, виявлення лейкоцитів в сечі - лейкоцитурією, знаходження в сечі циліндрів (гіалінових, воскоподібних, зернистих), а також клітин ниркового епітелію зазвичай вказує на ураження клубочків та канальців нирок. Кількісне визначення ферментних елементів в сечі досліджують за Аддису-Каповскому і Нечипоренко-Амбюрте.
