Роль парвовируса в протіканні апендициту
Останнє десятиліття характеризується тенденцією до широкомасштабного розповсюдження паразитарних організмів. Головною причиною цього явища є значне погіршення соціальної та екологічної ситуації в світі. Варто відзначити також те, що результатом постійної боротьби з паразитними антитілами стають важкі захворювання хронічного характеру.
Може парвовірус викликати апендицит у новонародженого- Фахівці в один голос стверджують, що немає. Парвовірус В19 являє собою патогенний штам, який розмножується в еритроцитах людини. Дана інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, але не виділяється ні при сечовипусканні, ні при дефекації.
Основними ознаками загострення захворювання вважаються хронічний фарингіт, нудота і загальне нездужання. Після цього зазвичай проявляються шкірні висипання спочатку на щоках, а по закінченню декількох днів і на тілі і кінцівках, нерідко з'являється свербіння в підошвах.
Дані освіти поступово утворюють сітчастий малюнок. З перитонітом даний вірус не пов'язана, однак може проявити себе в післяопераційний період. Причиною цього є значне зниження імунної системи внаслідок великого навантаження і струсу організму.
Особливості гострого апендициту у дітей до трьох років
Таке явище, як гострий апендицит у новонароджених - не рідкісний випадок у наш час. Причиною цього є анатомічні та фізіологічні особливості діяльності дитячого організму. Основна з них полягає в тому, що поставити діагноз маленькій дитині досить складно, тому що запалення апендикса мало виражені. Тому часто перитоніт у дітей закінчується різними ускладненнями.
Головними факторами, що впливають на гострий апендицит у новонароджених і дітей до трьох років, медики вважають: перенесені соматичні захворювання, зміни харчового раціону, неправильне положення відростка або його перегин, попадання в апендикс сторонніх каміння або паразитарних мікроорганізмів.
При появі перших ознак такого захворювання, як гострий апендицит у новонароджених і у дітей до трьох років, не слід проводити такі заходи, як грілка на живіт і посилене годування.
Апендикс може запалитися в будь-якому віці, але, виникаючи у дітей від 1 до 3 років, він проявляється блідістю шкіри, незвичайної примхливістю, спрагою, ознобом, блювотою і нудотою. На початковій стадії захворювання симптоми виглядають таким чином: дитина стає неспокійним, погано спить. Трохи пізніше до цього стану додається часта блювота і підвищення температури тіла, а також стілець зі слизом.
Нерідко діти починають скаржитися на болі в правій стороні черевної порожнини. Дані ознаки повинні відразу ж насторожити дорослих, так як саме вони є характерними рисами апендициту. До відвідування дитячого хірурга, слід абсолютно виключити зігрівання хворого місця, щоб не збільшувати швидкість і обширність запального процесу, а також не сприяти виникненню різних ускладнень.
Операція проводиться під загальним наркозом з розрізом черевної порожнини з правого боку тіла.
Не можна допускати самолікування та прийому болезаспокійливих засобів. Слід одразу ж звертатися за кваліфікованою допомогою і готуватися до проведення операції, яка на сьогодні є єдиним альтернативним лікуванням.
Лякатися не потрібно, тому що сучасна дитяча хірургія виключила великі операційні розрізи і рубці на все життя. Нові технології в медицині дають можливість виконувати невеликі проколи, а результатом операції стане лише ледь помітний шов розміром 5-6 мм. Оперативне лікування призначають, якщо вік пацієнта більше одного року, використовувані методики виявилися неефективними, а термін від початку захворювання складає більше 12 годин.
Видаляють чи новонародженим апендицит- При перших симптомах перитоніту у дитини необхідно негайно викликати лікаря, щоб в максимально стислі терміни провести оперативне втручання та уникнути негативних для дитячого організму наслідків.
Потрібно також пам'ятати, що при первинному огляді та встановлення причини нестабільного стану маленького пацієнта, будуть проводитися аналізи крові і сечі, а також інші обстеження для діагностики. Правильним кроком буде прийом дитиною жарознижуючих препаратів у вигляді парацетамолу або ібупрофену. При цьому, пахвові западини, лобову частину голови і потилицю накладають холодні компреси.
Після проведення операції з видалення апендикса призначається постільний режим і дотримання дієти в харчуванні. Також абсолютно виключають фізичні навантаження, різкі рухи.
Однак варто включити в діяльність дитини щоденні прогулянки на свіжому повітрі і лікувальну фізкультуру. Для налагодження перистальтики кишечника застосовується фізіотерапія з додатковим прийомом спазмолітичних та знеболювальних засобів.
