Сифіліс носа: стадії, лікування, профілактика
У первинній стадії така недуга сьогодні спостерігається нечасто.
Вторинний сифіліс носа характеризується появою на слизовій оболонці носової порожнини мокли папул або еритем (почервоніння шкіри, обумовлене розширенням капілярів). Процес починається утворенням обмежених інфільтратів. У місцях їх появи слизова оболонка розбухає і згодом відторгається, утворюючи виразки, в яких міститься велика кількість блідої трепонеми (збудника сифілісу).
При третинному сифілісі в полостіноса і на його кісткової частини утворюються гуми утворюються гуми, схожі на туберкульозні горбки, але, на відміну від них, в гуммах безліч кровоносних судин.
У запущених випадках на місці розпаду гумм розвиваються виразки, що приводить надалі до відмирання і відторгнення фрагментів тканин носа і твердого піднебіння, руйнування носової перегородки з подальшим утворенням рубців. Процес може поширитися на весь зовнішній ніс. Таким шляхом виникають характерні для пізнього сифілісу деформації носа: «ніс бульдога», «лорнетний ніс» і «сідлоподібний ніс».
У разі утворення гуми в окісті або в кості, коли через порушення харчування кістки починається некроз з наступним утворенням секвестру, спостерігається неприємний запах їх носа.
Під час пізній стадії в гуммах міститься мало збудників сифілісу, іноді їх важко виявити навіть лабораторним шляхом.
Лікування (на додаток до загального лікуванню сифілісу) призначається місцеве. При значних деформаціях носа його форму (після завершення лікування) можна відновити за допомогою рінопластіческіх хірургії.
Протягом сифілісу носа може бути порівняно легким, але можливо і злоякісний перебіг, погано піддається терапії.
Діагностика. У разі прихованого (латентного) перебігу хвороби і відсутності інших виражених симптомів сифілісу третинний сифіліс носа на його початкових стадіях діагностувати досить складно. Необхідне проведення лабораторних досліджень, що мають на меті виявлення в організмі хворого збудника сифілісу.
Важливо вчасно відрізнити сифілітичні гуми від злоякісних новоутворень і проявів туберкульозу.
Точній діагностиці сприяють лабораторні серологічні та гістопатологічні дослідження матеріалу, взятого при біопсії.